Поліська хата, починаючи з середини ХІХ ст., була об’єктом не одного дослідження. Її вивчали на предмет архітектурно–конструктивних рішень [8;2;13], технології та техніки будівництва [4], в обрядово–звичаєвих аспектах [5].У 1994–1998 рр. були організовані культурологічні експедиції на Українське Полісся. Зокрема, польові дослідження 1995 р. в селах Овруцького та Народицького районів показали, що, незважаючи на втрату великої кількості давніх пам’яток народного будівництва, ще можна відтворити засади будівництва житла, починаючи від вибору місця до «входини» в хату.

У статті досліджується питання про традиційні уявлення щодо початку, кінця та головних віх осіннього сезону, що у середині ХІХ – ХХ ст. побутували серед населення Житомирського Полісся.

Нарис про евакуацію Журби у травні 1986 го, зокрема, учнів місцевої школи і події, які цьому передували. Це спогади колишніх учнів, я не називаю їх прізвища, проте вони реальні.

Текст та фото люб’язно надано автором.

На основі проведених експедиційних етнографічних досліджень у селах Поліського району Київської області розглядається культура повсякдення українців другої зони відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС.

У книзі досліджено поховально-поминальний обрядовий комплексу Полісся. У томі 1 подано опис мовних та предметно-дійових складових цілісного культурного тексту поховального й поминальних обрядів Полісся та інших українських і слов’янських історико-етнографічних регіонів та районів. Окремі елементи поліського поховально-поминального обряду розглянуто на тлі інших явищ слов’янської духовної культури. Усе це спрямоване на з’ясування основи культурного явища та його номініції, що є відображенням давньої картини світу в свідомості носіїв традиційної культури.

До книги увійшли найцінніші і найдосконаліші тексти української магії, народних чаклунських дійств. Цей найменш вивчений шар української словесності сягає своїм корінням у найглибшу язичницьку давнину, ввібравши також елементи християнських уявлень про світ.

Публікація на підтримку пректу “Дослідження поширення діалектів української мови”.  Метою даного дослідження є вивчення сучасного поширення діалектів та рідковживаних слів української мови  за допомогою математичних методів.

Михайло Возняк у зібраних і невпорядкованих з різних причин матеріалах Михайла Пйотровського розпізнав цінне джерело до вивчення духовної культури українців, власне тієї її частини, яку називаємо календарно-побутовою обрядовістю. Ці записи М. Пйотровського з народних уст в опрацюванні М. Возняка слугуватимуть їй чистим джерелом, до якого ще не раз звертатимуться науковці й широкий читацький загал.

Дослідження лексики поліских говорів становить особливу цінність для осмислення історії українского народу та його мови. Це незамінний матеріал для дослідників фольклору та етнографії. До Словника, крім виразно діалектної лексики, включені також деякі олова загальнонародної розмовної мови, що мають цікаві семантичні, граматичні та акцентологічні особливості.

Описується лексика, пов’язана зі сферою народної медицини, знахарства та лікувальної магії. Зафіксовані номени локалізуються з точністю до населеного пункту за допомогою цифрової індексації. У монографії подається алфавітний покажчик аналізованої лексики.

Людина з прадавніх часів живе у світі ритуалів і символів. Вони до сьогодні збе­регли архаїчні уявлення про модель Світу, життя і смерть, добро і зло, що є однією з основ традиційної культури українців. Автор досліджує проблему походження, міфологічного змісту та закономірностей функціонування предметних символів – продуктів ткацтва у звичаєво- обрядовій сфері українських жінок, якими здавна опікувалась богиня Мокош покровитель­ка жіночих ремесел, володарка Нитки Життя і Долі. На обширному етнографічному матеріалі розкривається специфіка магічної практики українців, зокрема народних засобів і прийомів ворожби, знахарства, гадань; пояснюється психологічний механізм традиційних магічних обрядів, які передбачають спілкування людини з «надприродним» (дух, магічна сила, мана), розкривається міфологічна семантика виробів ткацтва: рушників, поясів, ниток, магічних вузлів та іп.