Монография является первым обобщающим исследованием материальной культуры населения Полесья. Освещаются основные аспекты быта полещуков, их традиционные ремесла и промыслы, жилище, одежда, вышивка и другие компоненты традиционной бытовой культуры. Показаны этнокультурные изменения за годы советской власти.

В книге на основе материалов Полесского архива Института славяноведения РАН и собственных полевых записей автора исследуется традиционный народный календарь Полесья – календарная терминология (названия праздников, дат и периодов года, почитаемых и “опасных” дней), обрядовое содержание календаря, обычаи, запреты, предписания, относящиеся к праздникам, мифологические верования, связанные с ними. Полесский календарь рассматривается в широком этнокультурном контексте, в его типологических и ареальных связях с календарными традициями других славянских регионов.

Мета цієї невеликої історичної розвідки в історію чи не найбільшої в районі групи корінних жителів північної окраїни України – так званої дрібнопомісної шляхти-селян з геральдичними гербами, українців з діда-прадіда і православних по вірі, прізвища яких носять формально польські закінчення, хоч до польської нації вони ніякого відношення не мали ніколи. Вони спілкуються чудовою українською мовою, яка несе в собі відгуки нападів татар, багатовікового панування Речі Посполитої, перебування у складі Російської Імперії.

«Настоящая заметка представляет собой переработку статьи нашей, погребенной на страницах «Памятной Книги Волынской губернии на 1899 год».

Поліський регіон України здавна манить до себе дослідників духовної культури східних слов’ян, духовної культури українського етносу. Тут до останнього часу побутують, та навіть і активно функціюють, архаїчні форми землеробського та тваринницького виробництва, обрядовості, світогляду, звичаїв та традицій.