Стаття, мистецтвознавця, музейника, дослідника української старовини, котра вийшла друком у 1969 році в журналі “Народна творчість та етнографія”. Для розв’язання проблеми ґенези традиційного житла, дослідники потребували матеріалів з регіонів, де збереглись архаїчні будівельні форми, а саме – з Полісся. Тому 1928 року була організована поїздка на Полісся у складі П. Жолтовського та Д.Чукина, які проїхали від села Пакуль на Чернігівщині до тодішнього кордону з Польщею. Наступна експедиція відбулась у 1931 р. для обстеження Олевського району Житомирської області.

Стаття  Хведора Вовка побудована на матеріалах, зібраних ним під час його півторамісячної етнографічної подорожі 1909 року по повітах сучасних Волинської, Житомирської і Рівненської областей та вийшла друком у «Материалах по этнографии России» за 1910 рік

(за Матеріалами Київської та Житомирської областей)

Роботу присвячено дослідженню прикладної будівельної метрології поліщуків кінця XIX – XX ст. В основу первісних народних мір довжини будівничих Полісся покладено частини тіла та елементарно прості рухи рук людини.

У запропонованому монографічному дослідженні з’ясовано культурно-генетичні витоки та прослідковано специфіку формування житла українців на теренах Полісся.

У статті на підставі архівних джерел, наукових публікацій простежена історія відновлення на початку ХХ ст. за проектом російського архітектора О. Щусєва старовинної унікальної архітектурної й сакральної пам’ятки України – Свято-Василівського собору в м. Овруч на Житомирщині. Звернено увагу на внесок у реставрацію храму провідного архітектора Російської імперії П. Покришкіна.

Помпей Миколайович Батюшков – автор праць з історії, археології та етнографії Південно-Західної та Північної Росії. «Пам’ятники російської старовини в західних губерніях» являє собою вісім випусків (1865, 1874, 1885 і 1886 років) альбоми з малюнками старожитностей і палеографічних знімків, з пояснювальними нотатками.

Робота присвячена аналізу укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, зайнятій племенами літописних древлян. Автор висвітлює історію досліджень, на підставі писемних та археологічних даних
розглядає проблеми племінної території, планування, площі та устрою оборонних споруд, питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ.