Сьогодні мало кому відомо, що наприкінці XVIII століття в Овручі перебували славетні російські полководці Олександр Суворов і Михайло Кутузов.
Час дії ґавенди „Овручани. 1794” відбувається в дуже стислий період: між другим у 1793-му і третім у 1795-му розділами Речі Посполитої, тобто в 1794 році, що й включено до назви. Дія частково відбувається в повітовому місті Овручі, де рушійною силою сюжету виступає добре відома в історії Волині особистість – настоятель василіанського монастиря ксьондз Юзафат Охоцький.
ТАЇНА РОДУ-НАРОДУ В ОБРЯДАХ ПРЕДКІВ ОВРУЧЧИНА–СЛОВЕЧАНЩИНА–КОРОСТЕНЩИНА (підбілоруська зона української культури)
Народилася у вересні 1910 року в селі Першки (нині с. Кирдани). Учасниця Великої Вітчизняної війни – воювала у партизанському з з’єднанні О.М.Сабурова.
Розповідається про події на житомирській землі, пов’язані з боротьбою козаків і селян проти польського гноблення (кінець XVI–середина XVII ст.).
На основі літописів і досягнень сучасної історичної науки відтворена історія житомирської землі та людей, які жили на ній в XIII – першій половині XVI ст.
На основі літописів і досягнень сучасної історичної науки відтворена історія житомирської землі та людей, які жили на ній у ті далекі часи.
Поліський регіон України здавна манить до себе дослідників духовної культури східних слов’ян, духовної культури українського етносу. Тут до останнього часу побутують, та навіть і активно функціюють, архаїчні форми землеробського та тваринницького виробництва, обрядовості, світогляду, звичаїв та традицій.
Питання розвитку племінних союзів східних слов’ян є важливим насамперед тому, що поєднання господарських, культурних, філософських (культових) традицій склали основу ментальності руської (а відповідно і української) народності. Саме вивчення проблем динаміки життя східнослов’янських етнічних об’єднань в різних аспектах дає можливість визначити їх самобутнє місце та оригінальну роль в історії Київської Русі як державного формування.
Усе підказує, що у трипільських зображеннях Небесних Світил, води, дерев, тварин потрібно бачити тільки тотеми трипільців, які, за уявленнями людей ще мезолітичної доби, були прародичами, друзями, опікунами людини. Прадавні уявлення, що все у Світі є одного походження знаходимо у Ведах. Там є міф, що дочки Дакші-Сонця народили від внука Бога-творця корів і коней, яструбів, ворон, пугачів, сов, зміїв та ін.
ПРИСТРІТОМ – ПО КОМУНІЗМУ
– Тут і досі поклоняються колодязям: ідуть до них з хресним ходом, рушники в’яжуть. Кожна криниця має, так би мовити, власну спеціалізацію – в однієї просять дощу, друга зцілює очі, третя гоїть душевні рани, – розповідає гостинний господар Поліського природного заповідника Сергій Жила, запрошуючи влаштовуватися в одному з затишних будиночків на території офісу.
Археологічні дослідження, проведені протягом останніх десятиліть на території Житомирщини, дають підстави вважати, що цей район належав до найбільш густонаселених та економічно розвинутих реґіонів Київської Русі як на етапі її централізованого існування, так і в період роздробленості