Козацькі часи

Козацькі часи
У 1594-1596 рр., коли на Україні розгорілось селянсько-козацьке повстання під проводом С.Наливайка, багато міщан пішло в загони гетьмана Г.Лободи, який приєднався до повстанців. Окремі овруцькі міщани навіть командували загонами.

На цей же період припадає початок діяльності одного з перших козацьких ватажків, уродженця Овруча Євстафія (Остапа) Дашкевича, який своєю звитягою і організаторськими здібностями досяг постів Литовського воєводи, потім Черкаського та Канівського старости. Під його керівництвом озброєні рушницями і шаблями козаки були сформовані в сотні і полки – прообраз майбутніх військово-адміністративних одиниць в часи Б.Хмельницького. Овруцькі міщани і селяни взяли активну участь у визвольній війні 1648-1654 рр. Вже в 1648 р. тут було створено козацький полк на чолі з І.Голотою (понад 6 тис.чол.), який і вигнав поневолювачів з міста, знищив усі актові книги із записами повинностей і боргів селян та міщан, брав участь в кровопролитних боях під Загальцями і Лоєвом. В цих же роках очевидець писав, що “і овручан особливий полковник заставав, до которого усе Полесся належало”. Цим полковником був Наталчич, призначений Б.Хмельницьким. А ще тут частенько бував генеральський писар українського війська, овручанин Іван Вигівський (с.Вигів нині Коростенського району належало до Овруча), який після визвольної війни був українським гетьманом.

 

Описание публичных строений

1. Монастырь Базилианский (каменный)

2. Костел Доминиканский (кам.)

3. Каплица Базилианская (кам.)

4. Богодельня (кам.)

5. Заездный двор (кам.)

6. Дом, принадлежащий базилианам (кам.)

7. Церковь Николая Чудотворца (дер.)

8. Церковь Спаса Преображенского (дер.)

9. Церковь Василия Великого (дер.)

10. Каплица Доминиканская (дер.)

11. Присутственные места (дер.)

12. Еврейская школа (дер.)

13. Лавки (дер.)

14. Обывательские и еврейские дома (дер.)

15. Мучная мельница (дер.)

ВНОВЬ НАЗНАЧЕННЫЕ СТРОЕНИЯ

А. Присутственные места.

В. Гаубвахта.

С. Острог.

D. Площади.

Е. Каналы.

 

 

 

В 1664-65 рр. в Овручі вибухнуло антипольське повстання, на чолі якого стояв овруцький же полковник Дем’ян Васильович Децик. Його повстанські загони визволили багато міст і сіл Північної України і встановили тут (на жаль, ненадовго) козацьке самоуправління. В цих же роках стає широко відоме і на Україні, і в Польщі ім’я Юрія Немирича (1612-1659 рр.) – сподвижника Івана Виговського, уродженця Овруча, політичного і військового діяча, людину рідкісних знань, яка успішно навчалась в Лейденському, Паризькому і Оксфордському університетах. Був він Овруцьким старостою, Київським підкоморієм і каштеленом. Підготував проект Гадяцької (1658 р.) угоди про автономію України. А життя ішло вперед. Року 1684 бургомістр Овруча Герасько Митюхин-Москаленко, не витримавши образ щодо свого українського походження, закликав міщан не коритись польській владі, рішуче винищувати ненависну шляхту. У відповідь селяни с.Яскевич (нині Яцковичі) спалили маєток шляхтича Вентурія Ганського, поранили кількох шляхтичів, а одного вбили. Для придушення народних виступів в район Овруча були направлені регулярні частини кварцяного війська. Втім, це полум’я народне згасло ненадовго. В 1702-1704 рр. овруцькі селяни і міщани хоробро бились проти польської шляхти в загонах С.Палія. Особливої гостроти набрала боротьба під час гайдамацького руху в 20-60-х рр. ХVІІІ ст.

В червні 1720 р. повсталі розгромили Овруцький замок (і не врятували шляхту ні “бронь огниста”, ні башти муровані), костьол та домініканський монастир. Палали маєтки і в 1750 р.. Злякана шляхта, побоюючись гайдамацьких засідок на шляхах, відсиджувалась за нововідбудованими мурами Овруцького замку. Особливий страх у них викликав загін на чолі з І.Подолякою. А ще багато овручан бились в загонах повстанців у Радомисльському повіті.