Історія села Нові Велідники

НОВІ ВЕЛІДНИКИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 21 км на захід від районного центру, за 3 км від залізничної станції Велідники, на лінії Овруч — Білокоровичі, Через село проходить автошлях Овруч — Словечне. Сільраді підпорядковані села Іллімка, Красилівка, Прибитий, Сорокопень, Старі Велідники та Чабани.
Перша писемна згадка про село датується 1545 роком. У 1648—1654 рр. населення села брало активну участь у визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. В 1920 році в районі Нових Велідників частини Червоної Армії вели запеклі бої проти військ буржуазної Польщі.
Під час Великої Вітчизняної війни 880 жителів села билися на фронтах і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників. У 1943 році в районі села діяли партизанські загони з’єднань О. М. Сабурова та С. Ф. Маликова. Під час однієї операції на залізничній станції Велідники партизани розгромили ворожий склад. За виявлений героїзм у боях з ворогом 770 чоловік відзначено орденами й медалями. 430 — загинуло смертю хоробрих.
Уродженець Сорокопеня Т. Л. Гришан, член підпільного Житомирського обкому партії, у 1941 році на території Словечанського району створив партизанський загін. У 1942 роді він героїчно загинув у бою з карателями під селом Середня Рудня.
На околицях сіл Нових Велідників та Чабанів виявлено 2 поселення й 2 майстерні крем’яних знарядь доби неоліту та 3 давньоруські могильники.