ГОЛОТА ІЛЛЯ, козацький полковник /р.н.невід – 1649/

Стояв на чолі Овруцького полку. Сподвижник Б.Хмельницького у визвольній війні українського народу у 1648-54. Загинув під Річицею у 1649 р.
На початку національної революції 1648—1676 років Ілля Голота приєднався до Богдана Хмельницького.
В умовах контрнаступу військ Речі Посполитої (зима — весна 1649 року) Ілля Голота виступив за негайну війну.

ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ
малюнок МИХАЙЛА ДЕРЕГУСА

Наприкінці травня 1649 року Ілля Голота з великим загоном запорожців прибув із Січі на козацьку раду на Маслів Став (нині село Маслівка Миронівського району Київської області). Там Богдан Хмельницький призначив його наказним гетьманом. Голота очолив авангард українського війська, яке мало вести наступ на Загаль, Речицю, Вільно (нині Вільнюс), а потім іти на береги Вісли.

Козаки Голоти, а також українські та білоруські селяни та міщани (всього близько трьох тисяч) уночі проти 17 червня 1649 року спробували штурмом узяти Загаль, але зазнали поразки. У ході битви Голоту тяжко поранили, він потрапив у полон. Згодом поляки стратили його: посадили на палю.

Поховано Голоту під Загалем в одній із семи братських могил повстанців.

Вірогідно, Ілля Голота є героєм народної думи про козака Голоту. Відомо близько 10 варіантів дум про нього, перший опублікований 1836 р