У 1641р королем Владиславом ІV герб наданий Овручу привілеєм. На червоному полі зображався архангел Михайло, що стояв у хмарах, тримаючи у правій руці меч, повернутий вниз, а в лівій терези.
Зображення Архангела Михайла ми бачимо на першому гербі Києва. Цим укладачі овруцького герба хотіли підкреслити, що місто повітове входить адміністративно до Київського воєводства. Тоді Овруч славився як ярмаркове місто, де щороку відбувались два ярмарки, тривали по тижню. Отож терези в руці архангела – символ торгівлі. Що ж стосується фігури архангела Михайла, то в його образі втілювались риси мужнього сміливого воїна, здатного постояти за слов’янську землю. риси підкреслені кольорам шита герба: червоний колір – символ хоробрості, безстрашності.
На думку деяких дослідників, гербова емблема Києва (й Овруча) Михайло архангел – це дещо перероблене зображення, вміщене на зворотному боці печатки князя Мстислава Володимировича київського.
Герб російського періоду затверджений 22 січня 1796р. У горішній частині перетятого щита герб Новоград-Волинський; у долішній – герб, наданий королем Владиславом ІV привілеєм 1641р.Чорний двоголовий орел, як символ, запозичений з Поєднання візантійського орла з гербом Волині символізував Київську Русь, яка прийняла хрещення з Крім того, орел – символ влади панування, великодушності прозорливості.
Волинська губернія була утворена в 1795 р. як Волинське намісництво шляхом перейменування Ізяславської губернії (намісництво) у складі 13 округів (повітів). Адміністративний центр – місто Новоград-Волиньське (тимчасово губернські установи розміщувалися в Житомирі).
У 1804 р. губернським центром офіційно стало місто Житомир. У 1840 р. на території Волинської губернії відмінені польський-литовський статут і Магдебурзьке право. Повіти: Житомирський, Новоград-Волиньський, Ізяславський, Острожський, Рівненський, Овруцький, Луцький, Володимир-Волиньський, Ковельській, Дубенський, Кременецький, Староконстантіновський. Герб Волиньської губернії затверджений 8 грудня 1856 р.
Опис герба: “Срібний в середині червленого поля хрест. Щит увінчаний Імператорською короною і оточений золотим дубовим листям, сполученим Андріївською стрічкою”.
У 1854 році герб овруцького повіту у Волинських Губернських відомостях описувася так:
Гѣрбъ Овручскаго Уѣзда.
На голубомъ полѣ изображенъ во
весь ростъ кумиръ земли Древлянской— Чернѳбогъ, держащій въ правой рукѣ мечъ и змѣю, а въ лѣвой—
вѣсы.
В 1859 р. Б.Кене був розроблений проект нового герба міста: у червоному полі Архангел Михаїл на срібній хмарі. У вільній частині – герб Волинської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежами та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою. Затвердження не отримав.
24 серпня 1997 р. дванадцята сесія ради XXII скликання обговорила зображення герба прапора міста.
Pішенням Овруцької ради про відновлення історичного символу, який місцеве походження, повністю виправдане. Графічне вирішення герба зроблене відповідно до сучасних правил створення геральдичної системи в Україні, а прапор міста опрацьований на основі вексилологічних норм. Автор проектів А.Гречило – науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства М.Грушевського Національної Академії наук України, кандидат історичних наук.
 |
 |
Герб Овруча: у червоному полі Архангел Михаїл у синій сорочці, срібних штанях, золотому обладунку та чоботях, срібними крилами та золотим німбом навколо голови. стоїть на хмарі тримає в одній руці золотий меч, опущений додолу, а в другій – золоті терези.
Прапор (хоругва) Овруча: квадратне полотнище, яке розділене вертикально на три смуги. На середній блакитній смузі (шириною в 1/2 ширини прапора) зображено жовті терези, ними жовтий меч вістрям вниз; древка та з вільного краю прапор жовті смуги (шириною в 1/4 ширини прапора).
Зображення Архангела Михаїла вказує на значення Овруча, як укріпленого поселення на шляху ворожих набігів. У прапорі використано атрибути св. Михаїла – терези меч, також можна окремо тлумачити як свідчення торгової та оборонної ролі міста. Червоний колір – символ мужності, жовтий – багатства.
Герб вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про статус поселення. Прапор несе елементи та кольори герба, повністю лексикологічним вимогам та історичній традиції. Прапор може застосовуватися з додатковим горизонтальним кріпленням як хоругва.