ДО ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ КУРГАНІВ У КОРОСТЕНІ ТА ОВРУЧІ В 1911 РОЦІ | В.А. Колеснікова

Серед чисельного археологічного доробку відомого дослідника старожитностей України Вікентія Вячеславовича Хвойки існує одне маловідоме, втім цікаве, дослідження, з обставинами якого і знайомить запропонована стаття.

1911 року Імператорська Археологічна Комісія (ІАК) – головна державна археологічна ІиституціяРосії-доручила В. В. Хвойці провести дослідження курганів біля Коростеня. З цього приводу до В. В. Хвойки звернувся з листом особисто Голова ІАК, граф Олексій Олександрович Бобринський. Справа полягала в тому, що О.О. Бобринський та Ф.Ф. Трепов (на той час Київський, Подільський та Волинським генерал-губернатор) вирішили продемонструвати розкопаний курган Імператору Миколі II, під час його перебування під Овручем на військових маневрах.

Наводимо повністю текст цього листа, що зберігається в особистому фонді В.В. Хвойки в Науковому архіві Інституту археології НАНУ, із збереженням стилістичних особливостей оригіналу:

„20 июня 1911 г. В вагоне между
Искоростенем и Києвом

Многоуважаемый Викентий Вячеславович (если ошибаюсь в имени и отчестве – простите, пожалуйста)

К Вам большая просьба. Вот в чем дело. Государь Император будет 26-го августа на ст. Коростень, а 27 го будет на маневрах в г. Овруч и обратно на ст. Коростень. Ген. Губернатор, Ф.Ф. Трепов предполагал по пути Государя из Овруча в Коростень, показать его Величеству несколько курганных погребений, т. к. Государь очень интересуется нашей наукой.

Сегодня Ген. Губернатор повез меня в Овруч для ознакомления с местами. По пути со ст. Коростень до Овруча, в расстоянии не более 1 версты от Котостеня имеется справа по дуге от Коростеня на Овруч) великолепный курган и, рядом, другой.

Находятся они в 200 х шагах от дороги на земле жителя села Искорость “по Овручской дороге” Владимира Ивановича Вознюка.

Далее есть разные полураскопанные курганы.

Верстах в 15 от Коростеня есть справа у дороги курган, и наконец (простите за почерк -вагон раскачивает) верст 6 недоезжая Овруча, опять-таки с правой стороны дороги прелестная группа из 5-ти, 6-ти маленьких по объему, но высоких курганов, обсаженных дубовой рощей. Эта группа на земле помещицы, г-жи Снежковой.

Желательно было эти курганы, как большой у Искоростеня, так и в группе Снежковой раскопать вплоть до погребений; а погребения раскрыть лишь в последний день до приезда Государя.

Генер. Губернатор и я позволяем себе предложить Вам взять на себя труд этой подготовительной работы, от имени Императорской археологической комиссии и за ее средства. Все умение в данном случае сводится к тому, чтобы долго не задерживать Государя и представить Его Величеству скелеты с вещами in situ, на дне могильных ям.

Следовало бы тотчас же приступить к работе. Переговоры с владельцами о разрешении копать взяли на себя исхлопотать Ген. Губернатор и волынский Губернатор Гр. Кутайсов. Сам я приеду на место ко времени посещения Государя, а если я Вам понадоблюсь и раньше -могу приехать по первому Вашему письму или телеграмме. Я, пока, в Смеле.

На земле Снежковой в группе – не следует вовсе трогать деревьев. Они не помешают работам и весьма украсительны.

Если Вы согласны, соблаговолите мне телеграфировать в Смелу. Открытый лист Вам будет немедленно выслан. Раскопки – за счет Имп. Арх. Комм. Конечно прошу Вас вести обычные, точные дневники.

В надежде, многоуважаемый Викентий Вячеславович, что эта работа Вами будет любезно принята на себя, прошу Вас принять уверения в искренней моей преданности.

А.Бобринский.

Р.S. на обороте.

P.S. Я сначала не решался Вас беспокоить и думал предложить более юного археолога. Но, «я ав полагаю, что личность нашего посетителя, позволяет мне просить содействие и очень опытных археологов.

Поосил меня дозволения бывать на раскопках Ник. Ник. Беллониш [?] из [неразборчиво] еюсь Вы ничего против сего иметь не будете?) и обещал мне полное содействие Вас.

Емел. Дверницкий, Овручский предводитель. Курган у Искоростеня определенно каменного века а Снежковские – древлянские..

А.Бобринский[1]

В В Хвойка погодився на цю пропозицію, хоча в цей самий час – влітку 1911 року – він продовжував дослідження в Білгороді.

Невдовзі, а саме 21 липня 1911 року ІАК відіслав на ім’я В. В. Хвойки „Відкритий лист” на право проведення археологічних досліджень в межах Овручського повіту Житомирської губернії.

(Рис. 1) Проте, напевно, що терміни проведення військових маневрів пізніше дещо змінилися, а, відповідно, змінилася і дата приїзду огляду розкопок курганів Государем Імператором. Про це дізнаємося із записки О.О. Бобринського, яка підтверджує повноваження В.В. Хвойки щодо досліджень курганів:.

„Сим удостоверяю, что Викентию Вячеславовичу Хвойко, консерватору Киевского Музея поручено Императорской Археологической Комиссией производство раскопок курганов между г. Овручем и с. Коростень, для обозрения раскопок 3 го сентября Государем Императором”.

Председатель комиссии,
Гофмейстер Граф Бобринский.

Киев 29 авг.911 г [2]

Вибір курганів виявився досить вдалим, і їх дослідження дали несподівано багатий матеріал. Тим більше, що В.В. Хвойка із притаманною йому завзятістю взявся за розкопки не кількох курганів, як запропонував йому 0.0. Бобринський, а дослідив значно більшу їх кількість. Загалом біля Коростеня і в самому містечку В. В. Хвойкою були розкопані 23 кургани, і ще два кургани були розкопані ним в м. Овруч. Насипи курганів були різними за висотою (1,4-4 м) та за діаметром (до 7 м). Інвентар поховань (скроневі кільця, сережки, поясні та нагрудні пряжки, ножі, ножиці, сокири, глиняний посуд тощо) автор досліджень датував ХІ-ХІІ ст. Під одним з курганів, розкопаних в Коростені, В.В. Хвойка знайшов палеолітичну стоянку. Дуже стисла інформація про ці дослідження була опублікована автором у Звітах Імператорської археологічної комісії [3]

Результати досліджень були зафіксовані В.В. Хвойкою у щоденниках, планах, малюнках, фотографіях тощо. Про наявність цих матеріалів дізнаємося з листа В.В. Хвойки до В.Є. Данилевича (викладача Київського університету св. Володимира та Вищих жіночих курсів), написаному 09.11.1911 р. (зберігається в Інституті рукопису НБУВ):.

„Глубокоуважаемый профессор!.

Согласно моего обещания имею честь препроводить Вам описания раскопки, произведенной мною настоящего летав м. Искорости. Фотографические снимки, планы и рисунки, относящиеся к этой раскопке будут мною представлены, когда на это последует Ваше желание. С глубоким уважением и преданностью. В.Х.

Киев, 9.11.1911. [4]

Втім, архівних матеріалів, що стосувалися б досліджень вказаних курганів в особистому фонді В.В. Хвойки в НА ІА НАНУ знайти не вдалося.

Однак, світло на ці дослідження проливає стаття РІ. Виєзжева [5], яка містить публікацію щоденників розкопок В.В. Хвойки біля Іскоростеня та Овруча, що зберігаються в Науковому архіві ІІМК (Санкт-Петербург) у справах Археологічної комісії [6]. В цих щоденниках подані досить детальні описи досліджених курганів, поховань та поховального інвентарю.

Вказана стаття також містить посилання на місце збереження частини археологічних матеріалів з розкопок в Коростені та Овручі. Після завершення досліджень вони потрапили до археологічного відділу Київського музею (повна назва на той час – Київський художньо-промисловий та науковий музей імені Імператора Миколи Олександровича), а згодом після переструктурування музеїв в радянський час опинились в Історичному музеї (сучасна назва Національний музей історії України), де зберігаються й донині.

  1. НА ІА НАНУ. -Ф. 2, 0-3, № 36.
  2. НА ІА НАНУ. Ф. 2, 0-3, № 35.
  3. ОАК за 1911 г. – Петроград, 1914. – С 64 65..
  4. ІРНБУВ.-Ф. XXIX, 1441.
  5. Виєзжев Р.І. Розкопки курганів у Коростеня та поблизу Овруча в 1911 р. // Археологія – IX. -1954. – С 145 153.
  6. НА ІІМК РАН Справа Археологічної комісії № 149 за 1911 р. „О раскопках В. В Хвойки в Овручском уезде Волынской губ.”

List_hvoyko

Поділитися в соц.мережах

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
This entry was posted in Історичні пам'ятки, Історія міста and tagged , , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *