Нарис про істоію, побут, вірування, звички та характер поліщуків Волиньського Полісся. Незважаючи на те що деінде в матеріалі проступає тогочасний дух імперскості та зверхності, стаття багата на етнографічний матеріал.

Нарис 1877 року, про стан мисливського промислу в Овруцькому повіті. Подано детальний опис звіру, його звички, стан популяції,  методи полювання поліщуків та повір’я.

Подорожні нариси про поліські землі початку XX сторіччя. Про тогочасний економічний стан, побут мешкаців та природу Полісся. Матеріал авторства А. Савенко був опублікований серією статей в щоденній газеті “Кіевлялинъ” в 1902 році.

Очаровательна и неповторима по красоте своей природа Украинского Полесья. Но едва ли не самым интересным уголком его является Овручско-Словечанский кряж, расположенный на севере Житомирской области. Изолированный лёссовый остров на Полесской низменности возвышается над прилегающими местностями на 60—80 м (абсолютная высота его от 185 до 316 м).

Край цей ой який величавий. Він зветься Словечансько-Овруцьким кряжем. Назву таку йому дав український вчений академік Павло Аполлонович Тутковський. Його назавжди полонили краєвиди цього краю: «Словечансько-Овруцький кряж з його оточенням був тривалий час…якоюсь легендарною, таємничою країною, про яку існували лише чутки та уривкові перекази. Здавна ці чутки й перекази цікавили вчених, але добратися до цієї важкодоступної Легендарної країни було надто важко. Ця країна містить в собі ціле скупчення чудес природи, що нагадує в мініатюрі знаменитий Єллоустонський парк в штаті Каліфорнія, США….» [1]. Цей кряж майже до кінця XIX століття залишався білою плямою на карті України.

Ще до початку польових досліджень Овруцького проекту була сформульована спеціальна програма комплексних палеоботанічних, палінологічних, палеоекологічних досліджень [1].

Стаття-дослідження Павла Аполоновіча Туткоского, видатного дослідника, геолога, педагога про рідкісне явище так званого “Поліського острова Кавказької азалії”. Стаття опублікована в 1925 році

ПРИСТРІТОМ – ПО КОМУНІЗМУ
– Тут і досі поклоняються колодязям: ідуть до них з хресним ходом, рушники в’яжуть. Кожна криниця має, так би мовити, власну спеціалізацію – в однієї просять дощу, друга зцілює очі, третя гоїть душевні рани, – розповідає гостинний господар Поліського природного заповідника Сергій Жила, запрошуючи влаштовуватися в одному з затишних будиночків на території офісу.

Пирофиллит – это один из самых мягких мннерллов (твердость 1,5). Название он получил за способность расщепляться при нагревании перед огнем на тонкие листочки, расходящиеся в разные стороны в виде веера (по-гречески “пир” – огонь, а “филлоп” – лист).

Актуальність проведення комплексних археолого-палінологічних досліджень на території Овруцького кряжу зумовлена своєрідністю та унікальністю його природних умов (складна геологічна будова; різноманітність ландшафтів; надзвичайна виразність орографії; багатство флори та рослинності; наявність у складі рослинного покриву різновікових реліктових видів; різноманітність цінних історико-археологічних пам’яток та ін.).

«ЖИВОПИСНЫЙ ПЕЙЗАЖ»

Овручский кряж — это плато, приподнятое на  высоту 120—150 м над окружающей заболоченной равниной припятьского Полесья. Воды двух рек с исконными славянскими именами — Словечна и Норынь — берут тут свое начало и омывают кряж. Мощные лессы образовали питательный фундамент, на котором растут широколиственные леса. А вокруг — сосняки, болотные березки, осока, торфяники. Поэтому кряж иногда называют островом.