“Люстрація Овручскаго Замка въ 1552 году, Матеріалы для Исторіи Boлыни” було надруковано неофіційній частині “Волыскихъ Губернскихъ Ведомостей” у 1856 році. Серія статей вийшла як доповнення до “Описание Овручскаго уѣзда и его достопримѣчательностей” надрукованного в 1854 році.
Категорія: Статті
Фото села Велідники 1929 року, із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Кілька фото церковних споруд, жилих будівель та господарчих споруд сіл Словечно, Гладковичі, Перга, Верпа, Хлупляни, Шоломки.
Фото села Левковичі та Левківських хуторів 1929-1931 років, із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Фото села Бігунь 1929-1931 років, із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Креслення-малюнок Овруцької синагоги с колекції Єврейського музею у Лондоні, фото Римо-Католицького костьолу із зібрання С.А. Таранушенко та ін.
Дослідження історичних, культурних та природних пам’яток овруцького повіту, надруковане у “Волынские губернские вѣдомости” в декількох номерах за 1854 рік.
Стаття з журналу «Вестник Юго-Западной и Западной России» надрукована в номері за квітень 1864 року. Описано стан історичних памяток Овруча та овруцького повіту, проблеми з їх збереженням. Зважаючи на те, що видання проповідувало ідеологію «самодержавства, православ’я і народності» та «єдиної та неподільної Росії», всіляко підтримувало русифікаторську і колонізаторську політику царського уряду, стаття несе в собі відголосок позиції видавця. Але всеж таки дає багато матеріалу для аналізу історикам та краєзнавцям.
Стаття надрукована в історичному журналі “Київська старина” №12 за 1891 рік. Детально розглядается ситуація що виникла в м. Славечня (нині село Словечно, Овруцького району) навколо православного храму в кінці XVIII початку XIX ст. Описано все від причин побудови нової церкви, фінансування та виконавців робіт, до настроїв місцевих жителів та судових рішень.
Стаття була надрукована у збірнику статей “Археологія” за 1970, том XXIII.
Вперше Коростень згадується в давньоруському літопису під 945 роком, коли він уже існував як «град» і був головним укріпленим містом східнослов’янського племені древлян з резиденцією їх племінного князя Мала [1].
Стаття присвячена результатам дослідження давньоруських пам’яток Коростенського регіону на р. Уж як складової Овруцької волості. Розглядаються питання історії дослідження, досягнутого ступеню археологічної вивченості, хронологічного і просторового розвитку системи заселення Коростенщини, історико-географічні особливості регіону.
В X – XIII вв. на территории Словечанско-Овручского кряжа, в рамках специально образованной киевской великокняжеской властью волости, формируется и развивается специализированная система добычи и обработки пирофиллитового сланца, по сложившейся (не очень корректной) традиции называемого многими исследователями овручским шифером. Широко известно о функционировании на кряже отраслей индустрии пирофиллитового сланца, ориентированных на добычу, обработку сырья и производство различных стройматериалов и декоративных деталей для дворцово-храмового строительства, а также массового производства пирофиллитовых пряслиц.