В статье рассматриваются укреплённые поселения (городища и замчища) обследованныев ходе работ Овручской и Восточно-Волынской экспедиций ИА НАН Украины на территориисеверной Житомирщины (в пределах средневековой Овручской волости).
Категорія: Статті
Очаровательна и неповторима по красоте своей природа Украинского Полесья. Но едва ли не самым интересным уголком его является Овручско-Словечанский кряж, расположенный на севере Житомирской области. Изолированный лёссовый остров на Полесской низменности возвышается над прилегающими местностями на 60—80 м (абсолютная высота его от 185 до 316 м).
У статті розглядається феномен Овруцької околичної шляхти в контексті давньоруської та середньовічної Овруцької волості. Подано огляд даних історичних, мовнолінгвістичних, етнологічних, антропологічних джерел про це унікальне явище. Дається синтетична картина і уява про час появи, просторове розміщення і основні характеристики Овруцької околичної шляхти. Спеціально розглядаються результати польових археологічних досліджень родових гнізд Овруцької околичної шляхти. Наводяться отримані дані про хронологію поселень та особливості розселення родів Овруцької околичної шляхти на тлі реконструйованої системи заселення Овруцької волості. Формулюються завдання основних дослідницьких програм в межах комплексного міждисциплінарного Овруцького проекту.
Головним результатом Овруцької етнолого-археологічної експедиції Інституту українознавства МОН та Інституту археології НАНУ 2016 р. стали переконливі свідчення на користь неперервного етногенетичного розвитку місцевого населення Овруцького кряжу протягом останнього тисячоліття.
У статті на підставі архівних джерел, наукових публікацій простежена історія відновлення на початку ХХ ст. за проектом російського архітектора О. Щусєва старовинної унікальної архітектурної й сакральної пам’ятки України – Свято-Василівського собору в м. Овруч на Житомирщині. Звернено увагу на внесок у реставрацію храму провідного архітектора Російської імперії П. Покришкіна.
Фото та малюнки храму св. Василія в Овручі до та після реставрації архітектором А. В. Щусевим в 1907-1911 роках. Ілюстрації з різних періодичних видань 1903 – 1913 років.
Передісторія заснування колегіуму в Овручі пов’язана з ініціативою покатоличеного українського шляхтича Гната-Олександра Єльця. Вступивши до ордену єзуїтів, він зобов’язався обернути на користь поширення на Поліссі «справжнього» християнства – католицизму, зокрема на створення колегіуму зі школами в приналежному йому містечку Ксаверові, всю свою спадщину. Ксаверівська оселя зі статусом резиденії була таким чином відкрита 1635 року. Перші помешкання та костел були дерев’яними, В 1648 році ксаверівська резиденція зачиняється. Як виявилося згодом, – назавжди.
Стаття присвячена одному з актуальних завдань слов’янської археології — визначенню кордонів Древлянського племінного союзу.
До останнього часу дані про ранні укріплення на території одного із літописних східнослов’ янських об’єднань — древлян були практично відсутні. Фахівці, коментуючи рядки “Повісті временних літ” у яких яскраво описана боротьба древлян із Києвом у середині X ст., задовольнялись лише констатацією самого факту про наявність “градів” у повсталих древлян.
В історії слов’ян важливе місце належить періоду, що отримав у науковій літературі назву “літописні племена”, розселення яких на теренах східнослов’янської держави вінчає майже тисячолітній період слов’янського етногенезу.
Участниками экскурсіи Городецкаго музея, устроенной барономъ Ѳ. Р. Штейнгель въ 1900 г., осмотрѣны были, между прочимъ, памятники старины въ г. Овручѣ и записаны сообщенія мѣстныхъ жителей относительно различныхъ обстоятельствъ и преданій, стоящихъ въ томъ или иномъ отношеніи къ древностямъ этого города.
Роботами Овруцької археологічної експедиції 1996-2002 pp. серед пам’яток давньоруського часу Словечансько-Овруцького кряжу досліджено кілька окремих давніх населених пунктів, основою яких є укріплені городища.