Документальні записки Прохода Василя Хомича, підполковника Армії УНР, історика, науковцья і публіциста, історіографа дивізії сірожупанників. В цій публікації наведена частина, що стосується боїв за Коростень-Овруч. Також є посилання на повний текст “Записки до Історії Сірих (сірожупанників)”

Детальна стаття про бої, що точилися за Коростень-Овруч у 1919 році між армією УНР та більшовиками. Автор генерал-хорунжий Пузицький Антін Олексійович, безпосередній учасник подій. Стаття була опублікована у збірнику “За державність. Матєріяли до історії війська українського”, Каліш 1930 р.

У статті здійснено спробу показати склад Наринської волості, придбаної Немиричами у 1620-х роках, а також їхню діяльність, спрямовану на розширення її території, осадження нових сіл та збільшення населення.

Стаття В.А. Місяця, в журналі “Краткие сообщения Института археологии УССР” за  1956 рік, вип. 6, про бівень мамонта з насічками, який було знайдено в яру поблизу с. Клинець, та проданий селянами скупникам утиль-сировини. Потім В. О. Місяцю вдалося розшукати його в Овручі.

У статті розглянуто спробу заснування на початку 1920-х рр. у м. Овруч повітового музею, висвітлюється діяльність овруцької науково-археологічної комісії, вперше вводяться до наукового обігу наявні архівні джерела та аналізуються причини припинення існування цих установ, прослідковується доля їх співробітників, відображено розвиток колекціонування археологічних старожитностей на рубежі ХІХ – ХХ ст. на Словечансько-Овруцькому кряжі.

Карта Полісся Даніеля Цвіккера має досить скупу бібліографію. Про неї повідомляли польські бібліографи XIX ст. Так, Е. Раставецький у праці “Mappografia dawnej Polski”, у розділі “Марру wodne” подав заголовок цієї карти і текст її присвяти, а також повідомив, що їі примірник зберігається у колекції польських карт Дрезденської бібліотеки [1]

У статті проаналізовано тексти “Повісті минулих літ”, Київського та Галицько-Волинського літописів з погляду наявності у них згадок про населені пункти Житомирщини та про події, які з ними пов’язані. Доведено, що древлянський край у давні часи не був обійдений увагою перших істориків України.

Покалів – село, центр Покалівського старостинного округу, розташоване в центрі Овруцько- Словечанського кряжу,  за 15 км на північний захід від районного центру й залізничної станції Овруч, на  автошляху Овруч — Словечне. Дворів — 255. Населення — 840 чоловік.

Стаття Н.І. Теодоровича, що була надрукована в 1904 році у «Волынскихъ Епархіальныхъ Ведомостяхъ» – “Къ исторіи Заручаевскаго Св.-Успенскаго монастыря, некогда существовавшаго въ г. Овручѣ. (Два инвентаря отъ 1746 и 1750 гг. и визита отъ 1753 г.).”

В статті розглянуто стан шкіл Овруцького повіту в 1866 році. Досліджувались школи народицька, білокоровичська, жубровичська, радовльська, олевська, юровська та красноволокська.  Матеріал буде цікавий як дослідникам, освітянам так і всім хто цікавиться історією Овруччини. 

Реферат доповіді Г. О. Оссовського на III Археологічному з’їзді в Києві  1874 року, в якій йшлося про археологічні знахідки на території Овруцькому та Дубенському повітах. Матеріал був опублікований в “Труды третьего Археологического съезда в Киеве 1874. Том 1.” у 1878 році.

Стаття про видатних земляків уродженців села Покалів, Ювеналія та Павла Тиховських та їхнього батька – священика Покалівської церкви Іоана Тиховського. Матеріал вийшов друком у 7 номері історико-богословського щорічного журналу Рівненської Духовної семінарії Української Православної Церкви Київського Патріархату “Андріївській вісник” за 2018 рік. Стаття сайт Овруч.інфо надана автором.