Описується лексика, пов’язана зі сферою народної медицини, знахарства та лікувальної магії. Зафіксовані номени локалізуються з точністю до населеного пункту за допомогою цифрової індексації. У монографії подається алфавітний покажчик аналізованої лексики.

Людина з прадавніх часів живе у світі ритуалів і символів. Вони до сьогодні збе­регли архаїчні уявлення про модель Світу, життя і смерть, добро і зло, що є однією з основ традиційної культури українців. Автор досліджує проблему походження, міфологічного змісту та закономірностей функціонування предметних символів – продуктів ткацтва у звичаєво- обрядовій сфері українських жінок, якими здавна опікувалась богиня Мокош покровитель­ка жіночих ремесел, володарка Нитки Життя і Долі. На обширному етнографічному матеріалі розкривається специфіка магічної практики українців, зокрема народних засобів і прийомів ворожби, знахарства, гадань; пояснюється психологічний механізм традиційних магічних обрядів, які передбачають спілкування людини з «надприродним» (дух, магічна сила, мана), розкривається міфологічна семантика виробів ткацтва: рушників, поясів, ниток, магічних вузлів та іп.

Стаття про другу археологічну експедіцію Завітневича Володимира Зеноновича на теріториї Прип’ятського Полісся. Автор російський цивільний і церковний історик, викладач, богослов, філософ, археолог, літератор, публіцист, професор Київської духовної академії.

Стаття про археологічну експедіцію на теріториї Прип’ятського Полісся. Автор Завітневич Володимир Зенонович (1853-1927), російський цивільний і церковний історик, викладач, богослов, філософ, археолог, літератор, публіцист, професор Київської духовної академії.

Археология СССР Свод археологических источников Выпуск Д1-29
Книга посвящена исследованию памятников железного века на территории Полесья. При написании работы были использованы сведения, опубликованные в различное время в русской, украинской, белорусской и польской печати, коллекции местных и некоторых центральных музеев и археологических учреждений.

Цю книжку видано до 1300-річчя Коростеня уже після смерті ЇЇ автора Віталія Івановича Скуратівського, невтомного дослідника давнини. Останнім побажанням Віталія Івановича було видрукувати твір без змін і суттєвих виправлень. Тому просимо читача не судити його, докопуючись до істини. Можливо, не всім сподобається зміст книги, її довершеність та стиль викладу, не всі погодяться з її історичною достовірністю, проте ніхто не зможе заперечити того, що її автор прагнув заповнити «білі» і «чорні» плями історії.

Материал из периодического издания АКАДЕМИИ НАУК СССР “КРАТКИЕ СООБЩЕНИЯ ИНСТИТУТА ИСТОРИИ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ”   Вып. 57, 1955 год.

Статья историка-краеведа из Коростеня Владимира ЛУКАШЕНКО, историей  края занимается с 1971 года. Автор многочисленных публикаций газетах, в научных изданиях, автор нескольких книг.

Статья опубликованная в журнале “Советская Археология” №1 за 1960 год.

Древляне — одно из древнерусских племен, история которого тесно связана с историей полян и Киева. В летописи содержатся сведения о неоднократных враждебных столкновениях, происходивших между древлянами и киевскими князьями, начиная со времени Кия, Щека и Хорива и кончая серединой X в. При княгине Ольге (946 г.) древляне окончательно потеряли самостоятельность и вошли в состав Киевского государства.

Статья из журнала “Советская Археология” №4 за 1958 год. Автор Ирина Петровна Русанова, доктор исторических наук, Института археологии АН . Археолог-славист, знаток погребальных памятников южной ветви восточных славян (прежде всего – полян и древлян), полевой исследователь школы Ю. В. Кухаренко, открывший многие славянские памятники на северо-западе Украины и юге Белоруссии и проведшей раскопки ряда из них, что дало эталонные материалы, специалист по раннеславянской культуре, чьи работы получили европейское признание.

Императорская Археологическая Комиссия. Материалы по археологии России. № 11.

В.Б. Антоновича, ордин. проф. Императорского Унив. Св. Владимира.
С 7 планами и 47 политипажами. С.-Петербург
(Типография И.Н. Скороходова, Надеждинская, 43), 1893, – 78 с.