Кілька фото церковних споруд, жилих будівель та господарчих споруд сіл Словечно, Гладковичі, Перга, Верпа, Хлупляни, Шоломки.
Автор: admin
Фото села Левковичі та Левківських хуторів 1929-1931 років, із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
«Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе», четверта частина (1 т.) — документи про походження шляхетських родів (1443—1780)
Фото села Бігунь 1929-1931 років, із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Монографія присвячена дослідженню міст Волинської губернії у складі царської Росії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які пов’язані з важливими трансформаціями, викликаними проведенням реформування у межах царської Росії та початковим етапом модернізації суспільства на шляху переходу від традиційного аграрного до сучасного урбанізованого.
Креслення-малюнок Овруцької синагоги с колекції Єврейського музею у Лондоні, фото Римо-Католицького костьолу із зібрання С.А. Таранушенко та ін.
Дослідження історичних, культурних та природних пам’яток овруцького повіту, надруковане у “Волынские губернские вѣдомости” в декількох номерах за 1854 рік.
Стаття з журналу «Вестник Юго-Западной и Западной России» надрукована в номері за квітень 1864 року. Описано стан історичних памяток Овруча та овруцького повіту, проблеми з їх збереженням. Зважаючи на те, що видання проповідувало ідеологію «самодержавства, православ’я і народності» та «єдиної та неподільної Росії», всіляко підтримувало русифікаторську і колонізаторську політику царського уряду, стаття несе в собі відголосок позиції видавця. Але всеж таки дає багато матеріалу для аналізу історикам та краєзнавцям.
Стаття надрукована в історичному журналі “Київська старина” №12 за 1891 рік. Детально розглядается ситуація що виникла в м. Славечня (нині село Словечно, Овруцького району) навколо православного храму в кінці XVIII початку XIX ст. Описано все від причин побудови нової церкви, фінансування та виконавців робіт, до настроїв місцевих жителів та судових рішень.
Іван Спиридонович Абрамов, видатий краєзнавець з Сумщини. Вчителювання на Волині дало йому можливість ближче познайомитись з народною культурою цього регіону. Як наслідок, світ побачили наукові фольклорно-етнографічні статті. Одна з них стосується Овруцької волості – «По волынским захолустьям («Эскизы из дорожного альбома»)» надрукована у журналі “Живая Старина” в 1906 році.
Повна версія матеріалу опублікованного фолькльористом та літературознавцем Миколою Івановичем Коробка у 1908 році в періодічному виданні “Известия Отделения русского языка и словесности Императорской Академии Наук” Том. XIII. Кн. 1.
Стаття була надрукована у збірнику статей “Археологія” за 1970, том XXIII.
Вперше Коростень згадується в давньоруському літопису під 945 роком, коли він уже існував як «град» і був головним укріпленим містом східнослов’янського племені древлян з резиденцією їх племінного князя Мала [1].