Прохання голови та гласних Овруцької думи до Голови Директорії УНР, 1919 рік

Прохання голови та гласних Овруцької думи до Голови Директорії УНР про виділення коштів на допомогу постраждалому населенню міста та призначення слідчої комісії для розслідування кровавих подій і злочинств у місті. Не пізніше 26 лютого 1919 р.

ЦДАВО України. Ф. 1429. Оп. 1. Спр. 21. Арк. 2, 2зв.

 

ПАНУ ГОЛОВІ ДІРЕКТОРІІ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОІ РЕСПУБЛІКИ.

Голови Овручськоі Думи Виктора Феофіловича
ОЛЬШАНСЬКОГО, Голови Овручськоі Мійськоі
Думи Казімира Густавовача МОШИНСЬХОГО.
гласного Думи Петре Степановича ГУЛЯНИЦЬКОГО
та мішканця міста Овруча Боруха Мееровича
МАРГУЛИСА.

ПРОXАННЯ.

Події, які відбулися в м. Овручі за останні місяці залишили по собі серед місцевого населення страшні сліди горя, матеріальної незабезпечености і голоду, при чому інтелігентна верства цього населення нарешті евакувала в м. Житомир і терпит весь пожар біженецького становища. Ще наприкіньці місяця лістопада минулого року Овруч попав був на деякий час до рук большевикам з Покалевськоі волості Овручського повіту, вже годи йому пришлось зазнати немало лиха, безпідставні арешти та самосуди, ніщо перед тим, що сталось далі 13 грудня минулого року, коли Покалівці вдруге зайняли місто і вчинили криваву розправу над хрістіанською інтелігенціею, і 14-16 грудня минулого року, а також 14-15 січня сього року, коли, завдяки, провокації невідомих ворогів ладу та спокою в краі, партізани без суду і розсліду розтреліяали місцевих евреїв і грабували іх крам та майно. Тай на цьому біда несчастного міста не скінчалась. З 26-го січня сього року воно стало ареною невпинних боїв міх нашим військом та большевиками. Большевики, по певним відомостям, до щенту знищило майно тих хто виїхав з міста, і до останньої сорочки обібрали тих, хто залишився в ньому. Зараз в місті не мае хліба, м’яса і навіть соли. Населення голодуе і просить найскорійшого поратунку і допомоги. Ми представники його, голова і члени Овручської Мійської Думи надіемось, що наше військо в найближчий час визволить його з рук ворога і вважаемо своїм святим обов’зком дати визволенним невідкладно все необхідне: хліб, білізну, одяг і таке інше.

А за для сього звертаємось з уклинним проханням до ДІРЕКТОРЇЇ: І/ асігнувати 1600000 карбованців з Державної Скарбниці на першу допомогу пострадавшому населенню міста і видати ці гроши представникам мійського самоврядування, голові Мійської Думи Віктору Феофиловичу Ольшанському та голові Мійської Управи Казімиру Густавовичу Мошимському для витрати по призначенню при участьи продставникив населення, 2/ надіслати для охорони порядку в місті окрему військову частину яка б провадила це діло в контакті з мійським самоврядуванням і 3/ призначити слідчу комісію для розслідування всіх кровавих подій і злочинств в місті за останній час.

«…» ЛЮТОГО 1919 р.