У книзі досліджено поховально-поминальний обрядовий комплексу Полісся. У томі 1 подано опис мовних та предметно-дійових складових цілісного культурного тексту поховального й поминальних обрядів Полісся та інших українських і слов’янських історико-етнографічних регіонів та районів. Окремі елементи поліського поховально-поминального обряду розглянуто на тлі інших явищ слов’янської духовної культури. Усе це спрямоване на з’ясування основи культурного явища та його номініції, що є відображенням давньої картини світу в свідомості носіїв традиційної культури.

До книги увійшли найцінніші і найдосконаліші тексти української магії, народних чаклунських дійств. Цей найменш вивчений шар української словесності сягає своїм корінням у найглибшу язичницьку давнину, ввібравши також елементи християнських уявлень про світ.

Публікація на підтримку пректу “Дослідження поширення діалектів української мови”.  Метою даного дослідження є вивчення сучасного поширення діалектів та рідковживаних слів української мови  за допомогою математичних методів.

Побережье реки Норина в Овручском уезде (Геологическое и географическое описание) П. А. Тутковского опубликованное в “Трудах Общества исследователей Волыни”, том 6, 1911 года.

Стаття-дослідження Павла Аполоновіча Туткоского, видатного дослідника, геолога, педагога про рідкісне явище так званого “Поліського острова Кавказької азалії”. Стаття опублікована в 1925 році

Посібник знайомить з історичним розвитком Житомирського Полісся – віднайдавніших часів до сьогодення, у відповідності зішкільною програмою історичного краєзнавства. Розрахований на вчителів історії, студентів та учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Михайло Возняк у зібраних і невпорядкованих з різних причин матеріалах Михайла Пйотровського розпізнав цінне джерело до вивчення духовної культури українців, власне тієї її частини, яку називаємо календарно-побутовою обрядовістю. Ці записи М. Пйотровського з народних уст в опрацюванні М. Возняка слугуватимуть їй чистим джерелом, до якого ще не раз звертатимуться науковці й широкий читацький загал.

Питання розвитку племінних союзів східних слов’ян є важливим насамперед тому, що поєднання господарських, культурних, філософських (культових) традицій склали основу ментальності руської (а відповідно і української) народності. Саме вивчення проблем динаміки життя східнослов’янських етнічних об’єднань в різних аспектах дає можливість визначити їх самобутнє місце та оригінальну роль в історії Київської Русі як державного формування.

Статья из книги Кирилла Афананьева “А. В. Щусев” 1978 года,  2 глава “Традиции древнерусской архитектуры в творчестве Щусева” в которой рассказывается о восстановлении из руин церкви св. Василия в Овруче.