Попередні матеріали і тези конференції Полісся і етногенез слов’ян.
Ред. колегія: Н.І. Толстой (відп. ред.), Л.Н. Виноградова, С.М. Толстая
Місяць: Березень 2013
Книга академіка Микити Ілліча Толстого (1923-1996) присвячена найдавнішим, дохристиянським формам слов’янської традиційної духовної культури – архаїчним обрядам викликання дощу і захисту від граду, культу предків, міфології часу, простору, числа, народної демонології, вербальної магії. Язичницька основа народних вірувань та обрядів розкривається на багатому мовному, фольклорному, етнографічному матеріалі різних слов’янських традицій; дається етнографічний коментар до відомим літературним та історичним текстам; аналізуються праці видатних дослідників слов’янської міфології.
Книга адресована як фахівцям – філологам, етнографам, етнолінгвістам та ін, так і всім, хто цікавиться історією та мовою культури.
Всім привіт. Сьогодні була виявлена помилка що виникала при спробі завантажити деякі файли. На даний момент ситуація виправлена!
Матеріали що раніше були не доступні:
Дослідження лексики поліских говорів становить особливу цінність для осмислення історії українского народу та його мови. Це незамінний матеріал для дослідників фольклору та етнографії. До Словника, крім виразно діалектної лексики, включені також деякі олова загальнонародної розмовної мови, що мають цікаві семантичні, граматичні та акцентологічні особливості.
Описується лексика, пов’язана зі сферою народної медицини, знахарства та лікувальної магії. Зафіксовані номени локалізуються з точністю до населеного пункту за допомогою цифрової індексації. У монографії подається алфавітний покажчик аналізованої лексики.
Людина з прадавніх часів живе у світі ритуалів і символів. Вони до сьогодні зберегли архаїчні уявлення про модель Світу, життя і смерть, добро і зло, що є однією з основ традиційної культури українців. Автор досліджує проблему походження, міфологічного змісту та закономірностей функціонування предметних символів – продуктів ткацтва у звичаєво- обрядовій сфері українських жінок, якими здавна опікувалась богиня Мокош покровителька жіночих ремесел, володарка Нитки Життя і Долі. На обширному етнографічному матеріалі розкривається специфіка магічної практики українців, зокрема народних засобів і прийомів ворожби, знахарства, гадань; пояснюється психологічний механізм традиційних магічних обрядів, які передбачають спілкування людини з «надприродним» (дух, магічна сила, мана), розкривається міфологічна семантика виробів ткацтва: рушників, поясів, ниток, магічних вузлів та іп.
Стаття про другу археологічну експедіцію Завітневича Володимира Зеноновича на теріториї Прип’ятського Полісся. Автор російський цивільний і церковний історик, викладач, богослов, філософ, археолог, літератор, публіцист, професор Київської духовної академії.
Стаття про археологічну експедіцію на теріториї Прип’ятського Полісся. Автор Завітневич Володимир Зенонович (1853-1927), російський цивільний і церковний історик, викладач, богослов, філософ, археолог, літератор, публіцист, професор Київської духовної академії.
Археология СССР Свод археологических источников Выпуск Д1-29
Книга посвящена исследованию памятников железного века на территории Полесья. При написании работы были использованы сведения, опубликованные в различное время в русской, украинской, белорусской и польской печати, коллекции местных и некоторых центральных музеев и археологических учреждений.
Цю книжку видано до 1300-річчя Коростеня уже після смерті ЇЇ автора Віталія Івановича Скуратівського, невтомного дослідника давнини. Останнім побажанням Віталія Івановича було видрукувати твір без змін і суттєвих виправлень. Тому просимо читача не судити його, докопуючись до істини. Можливо, не всім сподобається зміст книги, її довершеність та стиль викладу, не всі погодяться з її історичною достовірністю, проте ніхто не зможе заперечити того, що її автор прагнув заповнити «білі» і «чорні» плями історії.
Материал из периодического издания АКАДЕМИИ НАУК СССР “КРАТКИЕ СООБЩЕНИЯ ИНСТИТУТА ИСТОРИИ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ” Вып. 57, 1955 год.
Статья историка-краеведа из Коростеня Владимира ЛУКАШЕНКО, историей края занимается с 1971 года. Автор многочисленных публикаций газетах, в научных изданиях, автор нескольких книг.